Студія документальних та ігрових фільмів Дмитра Ломачука, Об'єднання кінематографістів "Кінологос"

Серія - описання спроб загарбання етносів та сумних наслідків таких спроб. Висновок - секрет відродження національного попри гніт - у моральному здоров'ї нації, яка плекається на генетичному рівні, підживлюється досвідом і мудрістю попередніх поколінь. Розкривається суть думки як рушійної сили вчинку.

Автори чергової серії "Логосу" спробували дослідити множинність світу, яка витіснила єдність, спеціалізація - універсальність... Людина, озброюючись новими казковими досягненнями, мусить ставати досконалішою, духовно значущою. Адже релігія і наука зовсім не виключають одна одну, як це вважали раніше і чого боїться багато хто з наших сучасників. Навпаки, вони узгоджуються і доповнюють одна одну. Цю взаємодоповнюваність та взаємозумовленість можна розгледіти в багатьох історичних фактах, які потрапляють в поле нашого зору.

У черговій серії "Логосу" простежені намагання сучасників пошуків у витоках нашої історії, нашої культури, нашої мови духовного опертя, яке єдино обіцяє українську перспективу. І жодні логічні умовиводи щодо доцільності чи недоцільності розвитку української мови, щодо "прогресивності" чи "регресивності" української культури, її європейськості чи інтернаціональності є сутим безглуздям або ж звичайним лукавством з боку тих, хто нам нав'язує чужу і мову, і культуру. Автори серії оперують критеріями, які наслідують спосіб предків визначати ту чи іншу рослину, те чи інше зілля для різних недуг? Зрозуміло, що не шляхом проб та хімічних аналізів, а виключно - інтуїтивно…

Як ми вже зазначали у попередніх серіях "Логосу", фізичне здоров'я невідривне од духовного. Тільки сповнена духовного здоров'я особа могла робити застереження супротивникові: "Іду на ви…" Тому в серії простежується віковічне прагнення українського народу до закону правдолюбства. Іду на ви - означало: я не боюся тебе, бо я маю душевну перевагу. Моральна перевага підсилювала фізичну. Воля перемоги зумовлювалася душевною правотою: за право, за правду - поняття нерозривні. Правда і справедливість стоять поряд, як синоніми… Справедливість - рушійна сила воїна-праукраїнця, який захищав свою правду на своїй землі…

Учені не раз намагалися зрозуміти, що таке вода. Що вона є насправді? Древні мудреці багато століть твердять одно і те ж : "Вода - жива"! І дійсно це так. Подивіться самі - для води немає перешкод. Навіть прислів'я є таке: "Вода камінь гострить". Вона тече через гори, омиває камені. Вона підлаштовується під будь-які нерівності і набуває будь-якої форми. Налийте її в чашку - і вона стане чашкою, налийте в склянку і вона стане склянкою. Вода може бути спокійною і може бушувати, перетворюючись на смертельну стихію. У неї є свій характер, непідвладний людині. Так що ж таке вода?

Вода дуже чутлива і реагує на сказане. Разом із словами позитивного змісту ми передаємо їй сприятливе хадо, і при замерзанні в ній утворюються красиві кристали. Наші молитви, звернені до води, також наділяють воду позитивною енергією. Її властивості змінюються, і вона набуває здатність відгукуватися на них. Наприклад, якщо впливати на воду словом "щастя", в ній утворювалися правильної шестикутної форми кристали, що нагадують красиво ограновані діаманти. З іншого боку, у разі слова "нещастя" спостерігалися лише фрагменти кристалів і кристали неправильної форми. Якщо звук впливає на воду, на її структуру, то як він може впливати на всіх нас?

Вічне запитання: що первинне: звук чи знак? Досі осмислення звукового начала ще не набуло достатнього значення в науці, лінгвістиці. Тому що брати знак і звук у відриві - величезна помилка. Інша річ, що хтось ототожнює звук з емоційним станом людини. Це через дотикання з навколишнім середовищем людина видавала і реагувала на відповідні звуки. Цілком невипадковим є посилання на Логос як визначальний термін, який дорівнює психеї душі. Тобто, Логос завжди піднімався вище рівня душі. Його обожнювали. І тому Логос став Богом. І якщо осмислити сутність слова, то можна побачити, що в ньому присутня не лише інформація, не лише емоційна та змістовна наповненість. У ньому присутнє найголовніше - енергетика. Саме про це і йдеться у серії.

Відкриваємо нероздільність існування звуку і знаку, одвічних опонентів, що завжди зустрічалися і відбивалися одне від одного. Зазираємо в історію знаку, як історію осмислення людством існування цього знаку. Те ж саме відкриваємо впродовж віків і про фонему, про звук. Розмірковуємо над запитанням: що первинне: звук чи знак? Поринаємо в часи, коли людство навчилось фіксувати думки знаками і супроводжувати їх звуками. Розмірковуючи над темою приходимо до висновку, що таємниця мови - це так само, як невідкриті масиви ще непізнанного, непрочитаного, нерозгаданого. І кожна мова зберігає ці змісти, до яких треба доходити, не легковажачи, розуміючи, що від цього стаємо багатшими, глибшими. Лише тоді усвідомимо своє власне призначення - бути носієм цієї мови.

Телесеріал "ЛОГОС"

Фільм "ЗНАК І ЗВУК. ЗАСТИГЛІ У ВІЧНОСТІ"

Хр. 20'03

Сценарій Євген Васильченко

Режисер Андрій Солоневич

Режисер-постановник Дмитро Ломачук

Україні й українцям випала прекрасна і велична доля - бути носіями первісних мовно-культурних традицій та водночас їх прямими спадкоємцями, незважаючи на постійне змішування різних антропологічних типів, що з давніх-давен населяють Євразію.

Загальновідомо - мова є безпосереднім виразником єдності тієї чи іншої спільноти, її паролем. Саме мовно-символічні традиції склали основу світової культури. Деякі дослідники твердять про наявність у автентичного населення, яке називають трипільсько-кукутенською спільністю, розвинутої писемності шумерського взірця. Цей прадавній народ утворив первісну культурну основу понад чотири тисячоліття тому. Зокрема фахівці вважають - самоназва Трипілля - "Аратта", і вона прочитана на глиняних табличках того часу.

Телесеріал "ЛОГОС"

Фільм "ЗНАК І ЗВУК. ВІЧНІ ОБЕРЕГИ"

Хр. 22'20

Сценарій Євген Васильченко

Режисер Андрій Солоневич

Режисер-постановник Дмитро Ломачук

Що таке час? Час, звичайно, є одним і тим самим як для якісної зміни, так і для руху, якщо тільки число їх однакове та відбуваються вони спільно: саме тому рухи є різними та відбуваються окремо один від одного, а час всюди один і той самий, оскільки й число для рівних речей всюди єдине. Аристотель вперше зіставив категорію часу з іншими категоріями буття, де кожна означає або сутність, або кількість, або ж певний стан. Час є невіддільним від руху, але не тотожнім йому. Це вбачається у тому, що швидкість руху змінюється та різні швидкості порівнюються між собою. Аристотель, таким чином, розробив реляційний, динамічний підхід до проблеми часу.

Вчені стверджують, що деякі з вимовлених нами слів мають величезну деструктивну силу. Найбільш руйнівними є "нечисті слова", тобто - МЕРТВІ. Саме вони, проникаючи в організм через органи слуху, буквально вибухають в генетичному апараті людини спотворюючи його спадкові програми. Це, у свою чергу, викликає різного роду мутації, що ведуть до неминучого звиродніння.