Зйомки художнього фільму "Юрій КУЛЬЧИЦЬКИЙ"
Дивись далі сторінки:  1 2 3 4
Дивись далі сторінки:  1 2 3 4

Перші оборонні укріплення Кам'янця були побудовані лише там, де існувала можливість найлегшого проникнення на острів - через вузький перешийок на заході та на пологому схилі каньйону з північного заходу. Ці укріплення, що з'явилися у XI-XIII столітті, стали основою Старого замку та комплексу Польської брами.
По кам'янецьких оборонних спорудах можна простежити еволюцію військового будівництва на Україні на прикладі кращих його зразків. Однією з найдосконаліших середньовічним оборонних систем Східної Європи можна вважати оборонно-гідротехнічні споруди Польської та Руської брам, що були розміщені по обидва боки скелястого перешийка, їх основними складовими частинами були укріплені кількома вежами в'їзні брами та шлюзи, що перетинали русло річки. В разі нападу ворогів спочатку перекривалися шлюзи Руської, а потім Польської брами, і каньйон повністю затоплювався водою. Цим виключалася можливість штурму острова з двох нижніх доріг. Третя дорога, що проходила через вузький перешийок по Замковому мосту, захищалася укріпленнями замку з підйомним Польним мостом, надбрамною вежею св. Анни на Замковому мосту, а також системою укріплень Міської брами та Вірменського бастіону XVI століття, які розташовувалися на зручних для ведення обстрілу терасах.
Крім цих основних укріплень існувала система споруд, що складалася з башт та оборонних мурів, побудованих для захисту окремих ділянок міста. Вони тримали під вогнем протилежний берег каньйону. Це башта Стефана Баторія на північній околиці, з брамою, турецькими бастіонами та оборонним муром. На сході та південному сході ланцюгом розміщувалися башти Різницька, Слюсарська та Кушнірська, що з'єднувалися валами, а на південному заході, на одній з довгих терас вірменських кварталів простяглися високі оборонні мури. До оборони були пристосовані також деякі культові та цивільні споруди міста.
На жаль, переважна більшість імен кам'янецьких фортифікаторів невідома. Архівні джерела донесли до нас тільки декілька з них, зокрема Іова Претфеса, Теофіла Шомберга, Яна де Вітта, Станіслава Завадського, Христіана Дальке.
Могутність кам'янецьких укріплень вражала не лише численних мандрівників. За історичними переказами, турецький хан Осман, побачивши 1621 року укріплення Кам'янця, спитав: „Хто збудував таке могутнє місто?" - „Сам бог", - була йому відповідь. „Нехай же бог і здобуває його!" З цими словами хан повернув своє військо від стін Кам'янця. За свою багатовікову історію місто-фортеця було взяте лише двічі: 1393 року литовським князем Вітовтом через незгоду всередині гарнізону фортеці та 1672 року турками завдяки чисельній, більш як у 60 разів, перевазі.
Крім цих основних укріплень існувала система споруд, що складалася з башт та оборонних мурів, побудованих для захисту окремих ділянок міста. Вони тримали під вогнем протилежний берег каньйону. Це башта Стефана Баторія на північній околиці, з брамою, турецькими бастіонами та оборонним муром. На сході та південному сході ланцюгом розміщувалися башти Різницька, Слюсарська та Кушнірська, що з'єднувалися валами, а на південному заході, на одній з довгих терас вірменських кварталів простяглися високі оборонні мури. До оборони були пристосовані також деякі культові та цивільні споруди міста.
На жаль, переважна більшість імен кам'янецьких фортифікаторів невідома. Архівні джерела донесли до нас тільки декілька з них, зокрема Іова Претфеса, Теофіла Шомберга, Яна де Вітта, Станіслава Завадського, Христіана Дальке.
Могутність кам'янецьких укріплень вражала не лише численних мандрівників. За історичними переказами, турецький хан Осман, побачивши 1621 року укріплення Кам'янця, спитав: „Хто збудував таке могутнє місто?" - „Сам бог", - була йому відповідь. „Нехай же бог і здобуває його!" З цими словами хан повернув своє військо від стін Кам'янця. За свою багатовікову історію місто-фортеця було взяте лише двічі: 1393 року литовським князем Вітовтом через незгоду всередині гарнізону фортеці та 1672 року турками завдяки чисельній, більш як у 60 разів, перевазі.
Режисер Ломачук створює двосерійний художньо-документальний фільм, присвячений 800-літтю Городка...
детальніше
НА "ПЛЯЖІ" ЗНІМАЮТЬ… ДУНАЙ
детальніше
Український герой повернувся додому
детальніше
Юрій Кульчицький - Великий українець..
детальніше
На свято до Дмитра Ломачука
детальніше
ЩО ПИШУТЬ ПРО НАС
Міжнародний кінофестиваль «Кінологос - 2011» стартував в Одесі
Детальніше

Мовою кіно
Детальніше
Його кавові зерна «проростають» пам’ятниками, книгами, фільмами...
Детальніше
Зустріч із творцями українського кіномистецтва Дмитром Ломачуком та Тетяною Негрій
Детальніше
Вiдеостудiя
Дмитра Ломачука
Обєднання кінематографістів
Об'єднання кінематографістів